ДИДАКТИЧНА МОДЕЛЬ ОСВІТНЬОГО КОНСАЛТИНГУ ПІД ЧАС ВИКЛАДАННЯ ОСВІТНІХ КОМПОНЕНТІВ У СИСТЕМІ МАГІСТЕРСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ

Актуальність теми зумовлена зростанням необхідності упровадження інноваційних підходів до організації освітнього процесу, які забезпечують високу якість освітніх послуг та сприяють підвищенню задоволеності здобувачів вищої освіти. Мета дослідження полягала у розробці дидактичної моделі освітнього консалтингу та дослідженні впливу освітнього консалтингу на задоволеність магістрантів викладанням вибіркових освітніх компонентів у Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка. Для розв’язання поставлених завдань було використано комплекс таких методів дослідження: аналіз, синтез, порівняння, зіставлення; педагогічне моделювання; анкетування, бесіди, опитування, спостереження; педагогічний експеримент; метод експертних оцінок; коефіцієнт кореляції Спірмена. Проведенням експерименту підтверджено ефективність дидактичної моделі освітнього консалтингу, яка уміщує цільовий, змістовий, організаційно-технологічний і результативний блоки, та виявлено позитивний вплив освітнього консалтингу під час викладання освітніх компонентів «Цифровізація у професійній діяльності», «Управління сталим розвитком організації», «Корпоративне управління» на задоволеність магістрантів освітнім процесом. За допомогою експертного оцінювання доведено ефективність дидактичних умов організації освітнього консалтингу під час викладання освітніх компонентів: інтерактивність комунікації між викладачем-консультантом та магістрантом; персоналізація освітнього супроводу; інтеграція консультативних практик у структуру викладання дисциплін; використання цифрових інструментів і платформ; рефлексивний супровід та оцінювання ефективності консалтингу. Результати кореляційного аналізу за критерієм Спірмена засвідчили наявність статистично значущого позитивного зв’язку між рівнем задоволеності магістрантів освітнім консалтингом та всіма дидактичними умовами його організації. Найбільш виражені кореляції виявлено між задоволеністю студентів і такими чинниками, як персоналізація освітнього супроводу (rs = 0,67, p < 0,01), інтерактивність комунікації між викладачем-консультантом та магістрантом (rs = 0,62, p < 0,01) та рефлексивний супровід і оцінювання ефективності консалтингу (rs = 0,71, p < 0,001), що свідчить про їх провідну роль у формуванні позитивного досвіду консалтингової взаємодії. Розроблена дидактична модель освітнього консалтингу під час викладання освітніх компонентів може бути використана науково-педагогічними працівниками закладів вищої освіти для підготовки майбутніх фахівців будь-яких освітніх програм і спеціальностей.