ЦИФРОВІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЯКОСТІ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ

У статті розглянуто цифровізацію освітнього середовища як інструмент забезпечення якості інклюзивного навчання. Показано, що якість у цифровізованій інклюзії визначається не лише наявністю технологій, а насамперед їх доступністю, педагогічною доцільністю та керованістю впровадження. Узагальнено функціональні групи цифрових засобів, включно з мобільними застосунками та асистивними технологіями, і визначено їхній внесок у доступність, індивідуалізацію та комунікацію в інклюзивному класі. Обґрунтовано роль інклюзивної компетентності педагогів і виявлено, що неоднорідність установок щодо цифрових рішень потребує диференційованих стратегій підтримки й підвищення кваліфікації. Запропоновано авторську рамку забезпечення якості, що поєднує педагогічні умови використання цифрових інструментів із управлінським циклом безперервного вдосконалення. Сформульовано практичні пропозиції для закладів освіти щодо мінімальних вимог цифрової доступності, моніторингу результатів і організації командної взаємодії в інклюзивному середовищі.