МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ ДО ПРОЄКТУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ВІДНОВЛЮВАЛЬНИХ ПРОГРАМ ЗАСОБАМИ ФІЗКУЛЬТУРНО-СПОРТИВНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ

У розділі здійснено комплексне теоретичне дослідження методичних засад підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту до проєктування та реалізації відновлювальних програм засобами фізкультурно-спортивної реабілітації. Обґрунтовано сутність фізкультурно-спортивної реабілітації як самостійного педагогічного процесу в системі фізичної культури і спорту, розкрито відновлювальну, компенсаторну, адаптаційну та психосоціальну функції фізкультурно-спортивної реабілітації; на основі аналізу чинної нормативної бази визначено групи осіб як об’єктів відновлювальної діяльності фахівців спеціальності А7 Фізична культура і спорт. Сформульовано авторське визначення поняття «готовність майбутнього фахівця фізичної культури і спорту до проєктування та реалізації відновлювальних програм засобами фізкультурно-спортивної реабілітації» як інтегрованої якості особистості, що охоплює когнітивний, операційний та ціннісний компоненти.

Визначено нормативні основи підготовки Систематизовано засоби фізкультурно-спортивної реабілітації (фізичні вправи, спортивно-прикладні та природні вправи, рухливі й спортивні ігри) та засоби адаптивного спорту (масовий спорт та спорт вищих досягнень).

Розроблено методику підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту до проєктування та реалізації відновлювальних програм засобами фізкультурно-спортивної реабілітації на основі рівневої логіки таксономії освітніх цілей (знання – розуміння – застосування – аналіз – синтез – оцінка). Визначено та обґрунтовано педагогічні умови реалізації методики: наскрізна міждисциплінарна інтеграція змісту відновлення; поетапне формування готовності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту відповідно до рівневої логіки таксономії; пріоритетне застосування активних і практико-орієнтованих методів навчання; організація багатоетапної практичної підготовки з поступовим посиленням самостійності здобувача вищої освіти; цілеспрямоване використання цифрових засобів навчання, що в сукупності забезпечують готовність випускника до самостійного проєктування та реалізації відновлювальних програм засобами фізичної культури і спорту у варіативних умовах фахової діяльності.