КУЛЬТУРА ПОВСЯКДЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СПІЛЬНОТИ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ НОТАТКИ

Історія повсякдення замкнених груп сама по собі є прикладом мозаїчного історичного дослідження, коли у науковий об’єктив потрапляє занадто багато питань, котрі на перший погляд здаються розрізненими, але стають важливими під час конструювання життя у країні з урахуванням мікроісторичних факторів. У своїх реконструкціях щодення українських освітян доби тоталітаризму ми орієнтуємося на характеристику повсякдення замкненої соціальної групи відповідно до біхевіористських підходів, враховуючи взаємовідносини суспільного організму (у нашому випадку колективу тієї чи іншої педагогічної установи) з навколишнім середовищем (тоталітарною державою, місцевою громадою, іншими колективами), що розкриває інформацію про систематичне положення, місце проживання, морфологію, пересування, харчування, інші психофізіологічні властивості членів замкненої спільноти, характеризує їхній життєвий цикл, поведінку тощо.