Орієнталізм vs європеїзм: геокультурний діалог в новелі “Арабески” Миколи Хвильового
Ключові слова:
філологія, література, літературознавство, мовознавство, перекладознавство, мова, переклад, культурологія, творче письмо, методика викладання філологічних дисциплінАнотація
У світовій гуманітаристиці існує чимало підходів до осмислення течій орієнталізму та європеїзму. Так однією із засадничих теоретичних праць над орієнталізмом прийнято вважати однойменну книгу Едварда Саїда. Орієнталізм також був у фокусі досліджень Джона Маккензі, Вільяма В. Спаноса, Браяна Тернера, Олега Грабара. Розвиткові українських студій орієнталізму завдячуємо Агатангелу Кримському, Омеляну Пріцаку. У літературознавстві питання орієнталізму порушували Дмитро Наливайко, Соломія Павличко, Ганна Останіна, Тамара Гундорова. Європеїзм став предметом дослідження Освальда Шпенглера, Жерара Деланті, Жана-Батиста Дюрозеля, Вольфганга Шмалє, Кевіна Вілсона. В Україні європеїзм як історіософську течію розвинули В’ячеслав Липинський, Іван Лисяк-Рудницький, Юрій Шерех, Богдан Крупницький, Григорій Шевчук. Серед літературознавців ідеї європеїзму досліджували Володимир Матвіїшин, Раїса Мовчан, Ірина Веретейченко, Юрій Меженко, Оксана Забужко та ін.

Пріоритети сучасної філології: теорія і практика : матеріали Х Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених