Гармонізація психоемоційного стану дітей дошкільного віку внутрішньо переміщених осіб: ресурс арт-терапії

Наше сьогодення насичене стресовими подіями, які мають сильний психотравмуючий вплив на дітей. Олена Зеленська, посилаючись на дослідження аналітичної компанії Gradus, підкреслює, що три чверті українських дітей (75%) виявляють симптоми психічної травматизації. Поняття «психічна травма» – це значима життєва подія, яка викликає тривалі емоційні переживання і має тривалий психологічний вплив [5]. Дитяча психіка ще не розвинула такі захисні механізми, як у дорослих. Діти не здатні самостійно подолати психотравму, яка виникає внаслідок стресової реакції, тому в більшості випадків це призводить до серйозних психічних порушень.
Проблема дитячої психічної травми досліджувалась представниками теорії госпіталізму (Р. Спітц) та теорії прив’язаності (Дж. Боулбі). Так, вивчаючи дітей в умовах депривації, науковці дійшли висновку, що відсутність матері призводить до незворотних наслідків у їхньому розвитку. Втрата об’єкта прив’язаності є фактором, що запускає психосоматичні захворювання, підвищує вразливість дитини до стресів та руйнує біологічні регулюючі механізми.