ФОРМУВАННЯ В МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА МАЙСТЕРНОСТІ ВЗАЄМОДІЇ У ПОЗАНАВЧАЛЬНІЙ РОБОТІ
Ключові слова:
майбутній педагог, педагогічна взаємодія, позанавчальна робота, професійна підготовка, комунікативна компетентність, організаторські вміння, рефлексія, суб’єкт-суб’єктні взаєминиАнотація
Проаналізовано сутність позанавчальної діяльності у закладі освіти як такої, що виступає важливим чинником гармонійного розвитку здобувачів освіти, сприяє формуванню комунікативних умінь, соціальної активності, творчого потенціалу, здатності до самореалізації тощо. Обґрунтовано положення про зростання в сучасних умовах ролі педагога як наставника, фасилітатора й організатора позанавчальної діяльності. Схарактеризовано сутність ефективної підготовки педагога до позанавчальної роботи, що розглядається як комплексний процес, який охоплює формування професійних компетентностей, оволодіння інноваційними технологіями, набуття практичного досвіду та розвиток рефлексивних умінь. Деталізовано проблему формування майстерності взаємодії майбутнього педагога з учнями у процесі організації позанавчальної роботи. Розкрито сутність педагогічної взаємодії, визначено її структурні компоненти та особливості прояву у сфері позаурочної діяльності. Акцентовано увагу на ролі професійної підготовки у закладах вищої освіти, що забезпечує розвиток комунікативних, організаторських та рефлексивних умінь студентів. Окреслено методи й засоби формування зазначеної майстерності, зокрема тренінгові технології, проєктну діяльність, наставництво. Визначено критерії сформованості готовності майбутнього вчителя до ефективної взаємодії з учнями. Сформульовано рекомендації: у програмах педагогічних ЗВО передбачати спецкурси, спрямовані на розвиток комунікативної компетентності та навичок ефективної взаємодії; у процесі навчальних і виробничих практик робити акцент на спостереженні та проведенні позанавчальних заходів, які сприяють розвитку колективізму, ініціативності та творчості учнів; ширше впроваджувати тренінги з активного слухання, ненасильницької комунікації та медіації конфліктів, водночас наголошуючи на правилах конструктивної поведінки їхніх учасників; створювати у ЗВО умови для інтеграції навчальної та позанавчальної діяльності студентів (волонтерські проєкти, студентські клуби, наставництво), а також розширювати сфери й форми студентського самоврядування. Як підсумок, відзначено, що формування майстерності взаємодії педагога з учнями у позанавчальній роботі є комплексним процесом, що визначає якість його професійної діяльності та забезпечує гармонійний розвиток учнівської молоді. Розвиток такої майстерності у майбутніх педагогів виступає важливою передумовою якісних змін у системі освіти та становлення школи партнерства.
Нові горизонти педагогічної майстерності: від традицій до інновацій