ПЕДАГОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН ГРИГОРІЯ ЛЕВЧЕНКА В МИСТЕЦЬКІЙ ОСВІТІ УКРАЇНИ

У статті досліджено педагогічний феномен професора, композитора, аранжувальника, фольклориста, хорового диригента Григорія Левченка, чия діяльність у Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка стала визначним явищем у мистецькій освіті України. Особливу увагу приділено Українському народному хору «Калина», заснованому й очолюваному Левченком, який утвердився як мистецька візитівка університету та простір духовного єднання, національного самоусвідомлення й художнього зростання студентської молоді. Розкрито провідні засади його педагогічної концепції: поєднання формальної й неформальної освіти, інтеграція народної традиції та інноваційних підходів, створення унікального освітнього середовища, де народна пісня постає як сакральна основа виховання патріотично зорієнтованих педагогів. Висвітлено внесок Левченка у розвиток методичних засад хорового мистецтва, зокрема розробку навчальних посібників і нотних збірок, що спиралися на фольклор Полтавщини. Показано, що його творчо-педагогічна спадщина є прикладом гармонійного синтезу традиції й новаторства, а сам митець постає символом педагогічної мудрості, здатним формувати не лише професійні компетентності, а й національну свідомість та духовні орієнтири майбутніх учителів України.