Психологія розвитку та життєстійкості особистості: наукові студії

У монографії зібрано напрацювання, які розширюють наукові уявлення про життєстійкість та розвиток особистості в умовах суспільних трансформацій, крізь призму теоретичного, психодіагностичного та корекційного виміру. Життєстійкість визначено як один із ключових параметрів індивідуальної здатності людини до зрілих форм саморегуляції, фундамент її особистісних рис завдяки можливості витримувати ситуацію гострого або хронічного стресу. Сутність життєстійкості розкрито через дослідження стресостійкості молоді та батьків дітей з психофізичними порушеннями, з опорою не лише на теоретичні відомості, але й емпіричні дані та практичні напрацювання з її формування. Розвиток розуміється як процес формування і зміни внутрішніх якостей людини, зміст якого в даній монографії детально досліджено в умовах освітнього простору.
Адресовано науковцям, які розробляють проблеми соціальної та вікової психології а також суміжних з нею галузей науки, аспірантам і студентам, практичним психологам, викладачам психологічних дисциплін закладів освіти, керівникам освітніх та соціальних закладів, професійним психологічним асоціаціям та громадським організаціям з надання соціально-психологічної допомоги молоді та уразливим групам населення.