СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ, ФІЛОСОФСЬКО-ПЕДАГОГІЧНІ ТА ЕТИЧНІ РЕФЛЕКСІЇ У ТВОРЧОСТІ ФРЕНСІСА БЕКОНА (1561 – 1626)

Френсіс Бекон – державний діяч доби Відродження, письменник і мислитель, який здобув популярність завдяки літературним, філософським і науковим творам гуманістичного характеру. Все його життя було пов’язане з острівною Англією, атмосфера якої наприкінці XVI століття ще не натякала на який-небудь статус великої держави. На фоні таких імперій, як Османська, Англія виглядала провінційною країною, із низькими темпами урбанізації (порівняно з землями Священної Римської імперії та державами середземноморського басейну), низьким рівнем життя, слабо розвиненою економікою. В абсолютистській Англії, не дивлячись на припинення масштабних соціальних катаклізмів, у внутрішньополітичному житті не вщухали двірцеві інтриги, тривала боротьба між різними «партіями» аристократії. Якщо б пересічному англійцю початку XVII століття сказали, що його країна лише за 150 років стане наймогутнішою колоніальною імперією світу, у це б не повірили. Справа в тому, що розвиток ранньокапіталістичного укладу в економіці Англії відбувався за рахунок так званого «обгороджування», у результаті якого селяни позбавлялися традиційного джерела існування, поповнюючи ряди пауперів − осіб, повністю позбавлених можливості жити за рахунок власної сільськогосподарської або ремісничої праці. Зі смертю королеви Єлизавети І «стара Англія» відійшла в минуле. На зміну їй прийшла країна, сповнена скорботи і відчаю тисяч її синів і доньок, які опинилися в стані вигнанців у власній країні [14, с. 26, 27].