ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ПОЗАУРОЧНОЇ СПОРТИВНО-ОЗДОРОВЧОЇ РОБОТИ В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

У розділі висвітлено актуальну проблему організації позаурочних форм спортивно-оздоровчої роботи в закладах загальної середньої освіти як невід’ємного складника формування фізичної культури учнів і утвердження здорового способу життя. Переконливо обґрунтовано значення позаурочної діяльності як ефективного доповнення до уроків фізичної культури, що сприяє індивідуалізації фізичного розвитку, підвищенню рівня рухової активності та формуванню стійкої мотивації до систематичних занять фізичними вправами. Всебічно проаналізовано теоретичні засади організації позаурочної спортивно-оздоровчої діяльності, розкрито її сутність, структуру, основні форми, зміст і напрями реалізації в умовах сучасної школи. Особливу увагу зосереджено на обґрунтуванні педагогічних умов, що забезпечують результативність цієї діяльності, а також на узагальненні й аналізі практичного досвіду її впровадження в освітніх закладах.

Результати експериментального дослідження засвідчили, що систематичне залучення учнів до позаурочних занять (2–3 рази на тиждень) забезпечує суттєве підвищення рівня їх фізичної підготовленості – на 18–27% порівняно з однолітками, які обмежуються лише уроками фізичної культури. Отримані результати мають практичну цінність і можуть бути використані в діяльності вчителів фізичної культури з метою вдосконалення організації спортивно-оздоровчої роботи в закладах загальної середньої освіти.