ПОНЯТТЯ «ПОВСЯКДЕННЯ»

«Повсякденність» стає об’єктом вивчення гуманітарних наук із шістдесятих років ХХ століття. Відтоді були розроблені різноманітні концепції та методи її дослідження. Увагу науковців привертали не лише питання історичного розвитку повсякденності, а й теоретична складова та сучасні повсякденні практики. У науковий обіг були введені нові, часом украй незвичні для традиційної гуманітаристики, теми. Поміж них: стосунки в родинах, міжособистісні зв’язки на рівні мікрогруп і колективів, сприйняття релігійних настанов, участь у політичних процесах і ставлення до них, способи існування в економічних реаліях, реалізація культурних норм окремою пересічною людиною тощо. Звернення до цих тем уможливило розкриття світу людини в усьому його різноманітті, показало складні взаємозв’язки індивідуального з загальними соціокультурними процесами і явищами. Усе це зробило повсякденність привабливою сферою досліджень.