ФЕНОМЕНОЛОГІЯ НЕВЕРБАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГА

Розглянуто феномен невербальної компетентності як ключовий елемент педагогічної майстерності працівників освітньої галузі, що зумовлює повноцінну інтеракцію суб’єктів комунікації. Обгрунтовується думка, що, оскільки невербальна комунікація забезпечує значну частину інформаційного обміну в освітньому процесі, її значення для ефективного педагогічного спілкування є важливим незалежно від форм організації взаємодії зі здобувачами освіти. У дослідженні проаналізовано основні системні характеристики невербальної компетентності педагога: перцептивна чутливість, емоційна регуляція, креативність невербальної експресії, культурна адаптивність і рефлексивність. Зазначено, що розвиток цих характеристик сприяє вдосконаленню професійних якостей педагога, підвищенню ефективності освітнього процесу та формуванню довірливих стосунків зі здобувачами освіти. Окреслено орієнтовну структуру процесу формування невербальної компетентності вчителя, що включає низку компонентів: освітньо-теоретичний, практичний, рефлексивний, інтерактивний, ообистісно-розвивальний, інноваційно-технологічний та праксеологічний. Наголошується на важливості спеціальної підготовки, яка включає тренінги та рефлексію, для формування невербальної компетентності. Результати дослідження вказують на необхідність інтеграції невербальних стратегій у професійну підготовку педагогів.